Посвящается годовщине образования
Одесской церкви ХВЕ
«Кого на славный труд послать?»
«Вот я, Господь, пошли меня Ты!»-
Кто был готов в проломе стать,
Тому вопрос тот был понятным.
С надёжным взором в даль дорог,
С огнём в груди и верой в дело,
Прорвав земных границ порог,
Приплыл слуга Господний смело
К Одессе нашей в корабле.
То был, известно, Воронаев.
Чтоб свет зажечь в кромешной тьме,
Он делал всё, как подобает.
И слово сеять был он прав
На почву в те былые годы.
Людей сменялся грешный нрав,
Когда пролились Божьи воды.
И ближе становился Рай,
Хоть голод, стужа надмевались.
Чрез веру сердце через край
Блаженством рая наполнялось.
Возникла церковь ХВЕ
И ширились ряды спасенных,
Пополнился двадцатый век
Христовой кровию сродненных.
Не долог путь друзей,
Но искры разнеслись повсюду.
Зажег Бог пламя чрез людей,
Которых долго не забудут.
С тех пор прошли десятки лет:
Паденья, бури, грозы, беды -
И снова жизнь, подъем и свет,
Огонь любви и крик победы!
Теперь Господь и нас зовёт
Нести огонь без промедленья.
На призыв Божий кто пойдет?
Кому не страшны искушенья?
И если Бог пошлет на труд,
То скажем тоже: «Мы готовы!».
Хоть больно телу, труден путь,
Но Бог свершить его поможет!
Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 3339 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Простите,Ионий вначале спрошу почему нет ответов на наши приветы?Я часто захожу к вам и гости,а вы и чаю не нальете.Поздрав
ляю вместе с вами Одесскую церковьЕХБ.
Там не была,но в Буялыке ее дочерняя,там бывала. Комментарий автора: Не всегда получается сразу давать ответы, поэтому бывает с опозданием.
Это стихотворение посвящено пятидесятнической церкви, которая была основана в Одессе в двадцатых годах прошлого века Воронаевым.
Сейчас собираемся обедать, приходите на обед. Будет и чай.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
