ПАТРІОТИ!
Патріоти всі в країні, Від того краще не стає,
Лиш крики, бійки на вершині
Лиш піклування про себе.
Скубуться, владу не поділять.
Народ копійками беруть,
Надбавку пенсії підкинуть,
А ціни втричі підіймуть.
Це ‘’патріоти’’ так керують!
Законно мільйонерами стають.
Під себе і закони всі будують,
І бізнеси на родичів здають.
Що, в дусі ‘’патріотів’’- обкрадати?
Іти по головах своїх людей?
Собі зарплату аж заскалює, підняти,
А людям – щоб проіснувати.
Будують храми, наче про духовність дбають,
Самі не розуміють зміст того,
Але ж це модно, просто і логічно,
- надійно сядеш за кермо.
Чи ось таку ми Неньку ,друзі, будували?
Рабами стати на своїй землі?
Ніде ти правди не доб’єшся,
Не допоможуть і в суді.
Тому, що мільйонери все купили ,
Під себе все вони взяли,
А Україну-Неньку всю зганьбили,
На шматування ‘’вовкам ‘’ віддали.
І ще є наглість – обіцяти…
Дух ’’патріотів’’ піднімати,
Себе ‘’борцями‘’ називати,
За їхню ‘’правду‘’ постояти.
Такі ‘’борці’’ нам непотрібні.
Вони ж почути нас не здібні!
А ’’ патріотами’’ себе ще звуть,
Для того, щоб прикрити справжню суть!
Не ті тепер вже патріоти,
Не ті борці, що у книжках.
Це – ті ‘’борці’’, що ділять лиш банкноти,
За звичаєм, ще й щось кричать.
Нема ні лідера, ні патріота.
А ті, хто є – це все пусті слова,
А їхні обіцянки, то – гидота,
Вони не коштують й гроша.
До Тебе Боже, піднімаю очі!
До Тебе серцем лину я!
Бо Ти єдиний зможеш щось зробити!
В Твоїй долоні вся земля.
Земля Господня і весь Всесвіт,
Господні мешканці на ній!
Заклав Ти її на морях, утвердив!
На річках Ти її встановив!
Нехай зійдуть на Твою гору і стануть на місці святім!
Ті, в кого чисті є руки, та щирим є серце його!
Ті, хто прагнуть обличчя Твого!
Через таких борців, Ти зможеш все змінити!
Відбудувати , вже зруйновану стіну.
І справжню волю людям дарувати,
Із рабства бідності, гріха – підняти,
Зневірених, роздавлених дітей!
До Тебе Боже, піднімаю очі!
Прошу, молю – спасіння для людей!
Нехай відкриються духовні очі!
Нехай ввійде Цар слави до сердець!
Тетяна Ващишина,
місто Рівне
Комментарий автора: Не ті тепер вже патріоти,
Не ті борці, що у книжках.
Це – ті ‘’борці’’, що ділять лиш банкноти,
За звичаєм, ще й щось кричать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Наставление женам - Сергей Сгибнев Надеюсь, что не обижу представителей прекрасной половины, предложив поразмышлять о супружестве (будущем, настоящем или, увы, прошедшем). Поразмышлять о своих избранниках, о том, что происходит между вами. В начале приведу выдержку одного из наших современников, а затем - из глубины веков – от ИОАННА ЗЛАТОУСТА, жившего и служившего Господу 1600 лет назад.
Итак,
А ваш предполагаемый супруг – равная ли вам пара? Это вечная истина, что никому не удастся что-либо изменить в человеке, которого он выбрал. Если вы вышли замуж за “фольксваген” телом, духом и душой, не ожидайте, что в браке нечто вдруг превратит его в “роллс-ройс”.
Итак, если ваше тело, дух и душа готовы к свершению, и ваш избранник тоже, и если вы стремитесь к соглашению о взаимной любви длиной в жизнь, то вы, наверное, как никто, готовы вступить в брак. Только помните: в день свадьбы вы вступаете в брак не с одним человеком, а с тремя. С тем, кто, как вы думаете, он есть. С тем, кто он есть на самом деле. Но, главным образом, – с тем, кем он станет потому, что будет жить с вами.
Приведенные слова - наши с вами современники. И, возможно, что многие их уже слышали. Ну, а теперь, милости просим - в вечность...
